Позначка: прикметник

1. (геол.) Пов’язаний з альбікатом, що містить альбікат або складається з нього; властивий альбікату.

2. (геол.) Який має властивості альбікату, характерний для альбікату.

Алогамний (від грец. ἄλλος — інший та γάμος — шлюб) — такий, що розмножується за допомогою перехресного запліднення, коли статеві клітини походять від різних особин.

1. (у біології, геології) Пов’язаний з алогенезом; такий, що стосується походження, розвитку або утворення зовнішніми силами або з матеріалів, принесених ззовні (на противагу автохтонному, що утворився на місці). Наприклад: алогенетичні мінерали, алогенетичні відкладення.

2. (у медицині, імунології) Стосується трансплантації клітин, тканин чи органів між генетично різними особами одного виду; алогенний, алотрансплантаційний. Наприклад: алогенетична кісткова мозкова клітина.

1. (у геології) Про утворення, що складається з матеріалу, принесеного ззовні, з іншої місцевості; алотігенний.

2. (у медицині, біології) Про тканину, орган або організм: походженням від іншої особини того самого виду; алогенічний.

1. Пов’язаний з алое́мією — рідкісним спадковим захворюванням, що характеризується порушенням обміну порфіринів і проявляється підвищеною чутливістю шкіри до сонячного світла, висипаннями, рубцями та іншими ураженнями шкірних покривів.

1. (у мовознавстві) такий, що є аломорфом, тобто варіантом морфеми, який виникає внаслідок фонетичних змін і залежить від оточення (наприклад, звукові варіанти закінчення -ий, -ій у відмінках іменника «край»: кра́ю, на кра́ї).

2. (у біології, зокрема в альгології) такий, що має змінну форму, здатний істотно змінювати свою морфологію залежно від умов середовища.

1. (у біології, зокрема про види або популяції) такий, що поширений або існує в географічно розділених, не перекриваючих один одного, ареалах; виниклий або еволюціонуючий в умовах географічної ізоляції.

2. (у біології, про видоутворення) такий, що відбувається через географічну ізоляцію популяцій, коли між ними неможливий або різко обмежений обмін генами.

1. (у біології, клітинній біології) Пов’язаний з алопластом; такий, що стосується невласних, нефункціональних компонентів клітинної цитоплазми, які є продуктами метаболізму або включеннями (наприклад, гранули жиру, кристали, пігменти тощо).

2. (у цитології) Стосовний до речовин або структур у цитоплазмі, що не беруть безпосередньої участі в активних процесах життєдіяльності клітини, на відміну від органічних компонентів органел.

1. (у психіатрії) такий, що стосується психічних розладів, при яких порушення виникають не внаслідок внутрішньої патології мозку, а під впливом зовнішніх факторів (наприклад, інтоксикації, травми, інфекції).

2. (у психології) такий, що описує психічні явища з точки зору зовнішнього спостерігача, об’єктивно, без урахування внутрішнього суб’єктивного досвіду.

1. Який стосується алою, виготовлений з алою (висушеного соку рослин роду алое).

2. Який має властивості алою, містить алой; лікувальний, гіркий.