Позначка: прикметник

1. У фонетиці та анатомії — такий, що утворюється або розташований одночасно в області альвеол (ясен) та зубів; стосується місця утворення приголосних звуків, коли язик торкається або наближається до внутрішньої поверхні верхніх зубів та альвеол одночасно (наприклад, українські звуки [д], [т], [н], [л], [ц], [с], [з]).

1. (в анатомії та фізіології) Пов’язаний з альвеолами легень і кровоносними капілярами, що їх оточують; що стосується газообміну між повітрям у альвеолах і кров’ю в капілярах.

1. (в анатомії та медицині) Який стосується альвеол (легеневі мішечки) та клітин, що їх утворюють або вистилають; пов’язаний з будовою або функцією альвеолярного епітелію.

2. (в онкології) Стосується певного типу раку легень, що бере початок з клітин альвеол (наприклад, альвеолярно-клітинна карцинома).

1. (хім.) Який стосується альдолю, властивий альдолю; що містить у своїй структурі альдольну групу (β-гідроксикарбонільну).

2. (хім.) Пов’язаний з альдольною конденсацією — хімічною реакцією, внаслідок якої утворюються альдолі.

1. (у фонетиці та фонології) Пов’язаний з алофонами, тобто різновидами одного фонемного звука, що не змінюють значення слова; що стосується реалізації фонеми в різних позиційних умовах або варіантах вимови.

1. (у фізиці, про випромінювання) такий, що містить кілька довжин хвиль; не монохроматичний.

2. (у хімії, про барвники) такий, що здатний змінювати колір залежно від середовища (наприклад, від кислотності).

1. (у психології, соціології) такий, що орієнтований на інших людей, на їхні інтереси, потреби та почуття; зосереджений на іншій людині або групі, а не на собі (про особистість, поведінку, ставлення).

2. (у лінгвістиці) такий, що описує дію або ситуацію з точки зору учасника, який не є основним агентом (діячем); що приймає перспективу об’єкта дії або іншого учасника події.

1. Створений за принципом поєднання алфавітного порядку з систематичним групуванням за темами, розділами або галузями знань (про каталог, покажчик, словник тощо).

2. Який має одночасно ознаки алфавітного та систематичного впорядкування.

1. Який складається з літер латинського або національного алфавіту та арабських цифр, а також може включати інші стандартні друкарські знаки (наприклад, пунктуаційні чи спеціальні символи).

2. Який стосується системи кодування, представлення чи обробки символів, де кожному знаку (літері, цифрі, розділовому знаку) відповідає певний числовий код.

1. (в астрономії, геофізиці) Пов’язаний з альбедо; такий, що характеризує відбивну здатність поверхні небесного тіла чи об’єкта.

2. (у метеорології) Стосуючийся відбиття сонячної радіації від земної поверхні або хмар.