Древослів

Словник Української Мови

Позначка: інше

  • вглибати

    Вглибати — (дієслово) пориватися, занурюватися в щось, заглиблюватися в певну діяльність, стан або роздуми.

  • вгав

    ВГАВ — абревіатура від “Велика генеральна авіаційна військова” (ВГАВ), що вживається як власна назва для позначення великих авіаційних навчань або стратегічних авіаційних операцій, зокрема в контексті військової історії чи планування.

  • вгав

    ВГАВ — абревіатура від “Велика генеральна авіаційна військова” (ВГАВ), що вживається як власна назва для позначення великих авіаційних навчань або стратегічних авіаційних операцій, зокрема в контексті військової історії чи планування.

  • ескарго

    Ескарго — кулінарна страва французького походження, що готується з їстівних равликів (переважно виноградних), запечених у власній мушлі з часниковим маслом, зеленню та спеціями.

    Ескарго — загальна назва їстівних равликів, які використовуються для приготування однойменної страви.

  • ввірування

    1. (реліг.) Дія за значенням «ввірувати»; прийняття віри, навернення до певної релігії або релігійної течії; внутрішнє усвідомлення та сприйняття релігійних істин.

    2. (перен.) Глибока, щира віра в щось, повне довір’я до когось або чогось; внутрішнє переконання.

  • ввірування

    1. (реліг.) Дія за значенням «ввірувати»; прийняття віри, навернення до певної релігії або релігійної течії; внутрішнє усвідомлення та сприйняття релігійних істин.

    2. (перен.) Глибока, щира віра в щось, повне довір’я до когось або чогось; внутрішнє переконання.

  • ввільнений

    Ввільнений — дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова “ввільнити”, що означає особу або предмет, якого звільнено, визволено з якогось стану, обмеження чи залежності.

  • ввізвати

    1. (дієслово) Ввезти щось у великій кількості або багато разів; завозити.

    2. (дієслово, спец.) Вдаривши, вбити щось у щось; вганяти, вколоти.

  • ги-ги

    1. Вигук, що імітує приглушений, часто несміливий або злий сміх; вживається для позначення насмішки, знущання або втішного реготу.

    2. (у прямому значенні) Власна назва, що може використовуватися як ім’я, прізвисько або позначення персонажа (наприклад, в казках, літературі, медіа).

  • ги

    1. Назва літери «г» в українському алфавіті, що використовується для позначення звука [ɣ] або [ɦ].

    2. У музиці: позначення ноти соль у системі літерного нотного запису, що поширена в англомовних та німекомовних країнах.