Словник Української Мови
Буква
1. Вигук, що імітує приглушений, часто несміливий або злий сміх; вживається для позначення насмішки, знущання або втішного реготу.
2. (у прямому значенні) Власна назва, що може використовуватися як ім’я, прізвисько або позначення персонажа (наприклад, в казках, літературі, медіа).
Приклад 1:
Все ж таки чор ні в началі партії вимушені тіпа доганять білих і бороцця передусім за равєнство і брацтво, а вже потім — за перехоплення ініциатіви, а в етому бруклінському варіанті чорні якби говорять: «ГИ-ГИ!! !» і придуркувато улибаюцця.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”