1. (діал.) Витирати, чистити, скребти поверхню чогось.
2. (діал., перен.) Робити щось швидко, квапливо або неохайно.
3. (діал.) Викликати іскру, вдаряючи кресалом об кремінь для добування вогню.
Словник Української
1. (діал.) Витирати, чистити, скребти поверхню чогось.
2. (діал., перен.) Робити щось швидко, квапливо або неохайно.
3. (діал.) Викликати іскру, вдаряючи кресалом об кремінь для добування вогню.
1. (у палітурній справі) Наносити на палітурку або корінці книги спеціальні смуги, борозенки, візерунки за допомогою гарячих штампів або пресів для надання їй рельєфності та декоративного вигляду.
2. (у текстильній промисловості) Обробляти тканину, трикотаж або неткані матеріали спеціальним способом (наприклад, тисненням, гофруванням), щоб створити на їхній поверхні стійкий об’ємний візерунок, складки або креповану фактуру.
Місто в Україні, адміністративний центр Кременчуцького району Полтавської області, розташоване на обох берегах річки Дніпро.
Назва однойменного залізничного вузла та аеропорту в цьому місті.
Історична назва (XVII–XVIII ст.) військово-адміністративної одиниці (полку) Війська Запорозького з центром у місті Кременчук.