Значення
-
У Стародавній Греції — іноземець, що постійно проживав на території грецького поліса (міста-держави), мав певні обмежені права, але не мав прав громадянина.
-
У сучасному вживанні (книжн., часто ірон.) — людина, яка живе не на своїй батьківщині, на чужині; чужинець, прибулець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метек, р. метека, д. метекові, з. метека, о. метеком, м. метекові, к. метеку