1. (діал.) Витирати, чистити, скребти поверхню чогось.
2. (діал., перен.) Робити щось швидко, квапливо або неохайно.
3. (діал.) Викликати іскру, вдаряючи кресалом об кремінь для добування вогню.
кресати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І зараз приступили к флоту, І принялися за роботу: Огонь кресати і нести Скіпки, тріски, солому, клоччя; Була тут всяка з них охоча, Пожар щоб швидше розвести. Розжеврілось і загорілось, Пішов димок до самих хмар, Аж небо все зачервонілось, Великий тяжко був пожар.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: t.d. () |