Позначка: інше

  • зейнаб

    Зейнаб — жіноче особове ім’я арабського походження, що означає “краса батька”, “прикраса батька” або “повна, міцна”. Поширене серед мусульманських народів.

    Зейнаб — історична особа, дочка пророка Мухаммеда та його першої дружини Хаджі, шанована в ісламі.

  • зебувидний

    1. (біол.) Схожий на зебу за будовою тіла, зовнішнім виглядом або ознаками; такий, що нагадує зебу.

    2. (палеонт.) Що належить до підродини великої рогатої худоби (Bovinae), представником якої є сучасний зебу, або споріднений з нею.

  • здравствувати

    1. (дієслово, застаріле, книжне) Бути здоровим, перебувати у доброму фізичному стані; мати здоров’я.

    2. (дієслово, застаріле, книжне) Вітати когось, бажаючи здоров’я (традиційна форма ввічливого привітання, що збереглася переважно в усній народній творчості та літературі для стилізації).

  • здравомислячий

    Який мислить розсудливо, логічно, відповідно до здорового глузду; розважливий, тверезий у судженнях.

  • здолбунів

    1. Родовий відмінок множини від власної назви “Здолбунів” — міста районного значення в Рівненській області України.

    2. Форма множини від “здолбун” — застарілого варіанту слова “довбня” у значенні: незграбна, обмежена або тупа людина.

  • здибочки

    Здибочки — власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.

  • здержливий

    який уміє стримувати свої почуття, бажання, вчинки; поміркований, стриманий.

    який виражає стриманість, поміркованість; невиразний, обмежений.

  • згіркнути

    1. Втратити прісний, солодкий смак, набути гіркуватого присмаку (про продукти харчування, переважно про жири).

    2. Перен. Втратити свіжість, привабливість, новизну; набриднути, остогибнути.

  • згідно з

    Прийменник, що вказує на відповідність чогось до чогось, узгодженість з чимось, а також на основу, джерело або орієнтир для дії чи висловлювання.

    Уживається для вираження відповідності дій, явищ, документів тощо певним правилам, вимогам, планам, фактам або іншим джерелам.

  • згуснути

    1. (про рідину) стати густішим, втратити текучість внаслідок охолодження, випаровування або хімічних процесів; перетворитися на густу масу.

    2. (перен., про повітря, темряву, мрак тощо) стати насиченим, важким, непрозорим; скупчитися, згуститися.

    3. (перен., про почуття, атмосферу) стати інтенсивнішим, напруженішим, більш відчутним.