Позначка: інше

1. (у церковній термінології) Належний до мирян, не духовний; світський.

2. (переносно) Непрофесійний, дилетантський; такий, що не має спеціальної освіти чи підготовки в певній галузі.

1. Страва середньоазіатської кухні, що являє собою суп з довгими домашніми локшиною, м’ясом (зазвичай бараниною) та овочами, приготований з додаванням спецій.

2. У деяких тюркомовних народів — назва локшини або тіста для неї.

1. (мифол.) У давньогрецькій міфології — одна з німф, дочка Океану і Тетії, яка була коханою Зевса та народила від нього Лаконію, епоніма Лаконії (області у Стародавній Греції).

2. (астрон.) Мала планета (астероїд) № 4792, відкрита 1988 року, названа на честь міфологічної німфи.

1. Жінка, яка професійно займається лагодженням (ремонтом) чогось, особливо одягу, взуття або техніки.

2. (заст.) Жінка, яка намагається примирити, улагодити стосунки між людьми; посередниця, миротвориця.

3. (перен., рідко) Те, що сприяє вирішенню проблеми, відновленню порядку; засіб для виправлення ситуації.

1. Романська мова єврейської діаспори (сефардів), що сформувалася на основі середньовічного іспанського (кастильського) діалекту з великою кількістю запозичень з івриту, а також турецької, грецької та інших мов країв проживання сефардів; також відома як сефардська, джудео-іспанська або джудезмо.

2. Назва традиційного сефардського музичного стилю та поетичної форми, що виконується мовою ладіно.

1. Історична назва декласованих, злиденних мешканців Неаполя (Італія) в XVII–XIX століттях, які не мали постійного заробітку та жили випадковими приробітками або жебрацтвом.

2. Переносно — про людину, яка живе в злиднях, без постійного місця проживання або певних засобів для існування; жебрак, волоцюга.

1. Ладога — історична назва міста в Росії, розташованого в Ленінградській області на річці Волхов, зараз відомого як Стара Ладога.

2. Ладога — скорочена назва Ладозького озера, найбільшого прісноводного озера в Європі, розташованого на північному заході Росії (частково в Карелії та Ленінградській області).

1. Лавербред — власна назва, що позначає породу собак, виведену шляхом схрещування лабрадора-ретривера та золотистого ретривера; метис цих двох порід, який поєднує риси обох предків.

2. Лавербред — неофіційна, розмовна назва для собаки змішаного походження від лабрадора та золотистого ретривера, що використовується в кінологічному середовищі та серед власників домашніх улюбленців.

Похідне жіноче по батькові від чоловічого імені Лавр (варіант імені Лаврентій), що вказує на ім’я батька особи; аналогічне за значенням до сучасного “Лаврівна”.

Історична форма жіночого по батькові, утворена від канонічного імені Лавр (Лаврентій), яка вживалася в українській мові переважно до середини XX століття.

Лаврін — українське чоловіче ім’я, народна форма церковного імені Лаврентій, що походить від латинського слова «laurus» («лавр»).

Лаврін — прізвище, утворене від однойменного імені.

Лаврін — рідкісна українська назва рослини лавр благородний (Laurus nobilis).