Значення
- (Лінгвістика) –
Романська мова єврейської діаспори (сефардів), що сформувалася на основі середньовічного іспанського (кастильського) діалекту з великою кількістю запозичень з івриту, а також турецької, грецької та інших мов країв проживання сефардів; також відома як сефардська, джудео-іспанська або джудезмо.
- (Мистецтво) –
Назва традиційного сефардського музичного стилю та поетичної форми, що виконується мовою ладіно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ладіно, р. ладіно, д. ладіно, з. ладіно, о. ладіно, м. ладіно, к. ладіно