ладіно

[lɑdino] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Романська мова єврейської діаспори (сефардів), що сформувалася на основі середньовічного іспанського (кастильського) діалекту з великою кількістю запозичень з івриту, а також турецької, грецької та інших мов країв проживання сефардів; також відома як сефардська, джудео-іспанська або джудезмо.

  2. (Мистецтво) –

    Назва традиційного сефардського музичного стилю та поетичної форми, що виконується мовою ладіно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ладіно, р. ладіно, д. ладіно, з. ладіно, о. ладіно, м. ладіно, к. ладіно

Більше записів