Позначка: інше

Діалектний варіант слова “десь”, що вживається в західних регіонах України для позначення невизначеного місця або наближеної локації.

1. Звуконаслідувальне слово, що відтворює дзвінкий, мелодійний звук, який видають металеві предмети (наприклад, дзвоники, тарілки, монети) при ударі або поштовху.

2. Розмовна назва дзвіночка або іншого невеликого предмета, що видає характерний дзвінкий звук.

3. У дитячій мові або в мовленні до дітей — позначення грошей (монет).

Однократно, різко гавкнути (переважно про маленьких собак).

Власна назва собаки, що походить від звуконаслідувального «дзяв» (гавкання).

1. Видавати дзюркіт — рівномірні, дзвінкі, переливчасті звуки, що виникають при переливанні, струменінні рідини (води, струмка тощо).

2. Перен. Безперервно, оживлено й голосно розмовляти, говорити легковажно або про щось несуттєве.

Дзюравець — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

1. Власна назва джерела або струмка, що має характерний дзюркотливий звук від течії води.

2. (у літературі) Уживається як символ або образ безперервного, дзюркотливого звучання води.

1. (орнітол.) Твердий роговий покрив, що вкриває щелепи птаха; дзьоб.

2. (перен., розм.) Про виступаючу вперед частину чого-небудь, зазвичай гостру або закруглену.

Дзуськи — власна назва українського народного музичного гурту зі Львова, що виконує пісні в стилі фольк-рок та етно-електроніка, заснована у 2006 році.

Дзуски — власна назва польського шляхетського роду (гербу Лебідь), відомого з XV століття, зокрема його представників, що мешкали на Волині та брали участь у політичному й культурному житті Речі Посполитої.