drevosliv.com

Словник Української

Позначка: інше

  • клязьма

    1. Річка в Європейській частині Росії, ліва притока Оки, що протікає переважно Московською, Владимирською та Нижньогородською областями.

    2. Місто в Росії, у Владимирській області, розташоване на однойменній річці.

  • ключитися

    1. (діал.) Обертатися, крутитися навколо чогось; витися, звиватися (про річку, стежку тощо).

    2. (перен., діал.) Ходити без мети, блукати; затримуватися десь, баритися.

    3. (перен., діал.) Уникати прямої відповіді, хитрити, викручуватися.

  • дидактогенічний

    1. (в педагогіці та психології) такий, що спричинений негативним впливом педагогічного процесу, помилками виховання або навчання; що виникає внаслідок деструктивної педагогічної дії.

    2. (про явище, стан) що має характер психічної травми, отриманої учнем (підлеглим, вихованцем) через невміння, безтактність або жорстокість педагога (керівника, наставника).

  • дигітальний

    1. (в техніці, інформатиці) Який стосується представлення інформації у вигляді дискретних (переривчастих) сигналів, зазвичай за допомогою цифр (частіше бінарного коду), на відміну від аналогового (неперервного); цифровий.

    2. (переносно) Який стосується цифрових технологій, комп’ютеризованого середовища або віртуального простору; цифровий.

  • клуботітися

    1. (діал.) Міцно спати, спати глибоким сном; клуботитися.

    2. (діал.) Важко працювати, копітко займатися чимось; возитися, копотіти.

  • клуботіти

    Клуботіти — (діал.) те саме, що клубитися, тобто утворювати клубки, вири, завихрення (про дим, туман, хмари тощо).

  • клуботатися

    1. (діал.) Перебувати у стані тривоги, занепокоєння; метушитися, хвилюватися через щось.

    2. (діал.) Рухатися повільно, з труднощами; важко пересуватися, плентатися.

  • клуботати

    1. (діалектне) Швидко й недбало їсти, жувати, ковтати їжу, зазвичай видаючи характерні звуки.

    2. (діалектне) Булькати, видавати звуки, ніби від переливання рідини; клекотіти (про рідину).

    3. (діалектне, переносне) Говорити щось невиразно, швидко та незрозуміло; бубоніти.

  • дибитися

    1. (дієслово) Тривалий час стояти на одному місці без діла, нерухомо; байдикувати, простівати.

    2. (дієслово, розм.) Дивитися на щось довго, пильно та нерозумно; витріщати очі.

    3. (дієслово, розм.) Поводитися нерозумно, дурно; дуріти.

  • клубитися

    1. Про дим, пару, хмари тощо: щільно збиратися, накопичуватися, утворюючи густі маси, що рухаються або вирують.

    2. Про пил, сніг, пісок тощо: підніматися, кружляти в повітрі густою масою під дією вітру або руху.

    3. Перен. Про почуття, думки: інтенсивно виникати й роїтися, наповнюючи свідомість.

    4. Розм. Про натовп людей, тварин: збиратися, рухатися густою, безладною масою.

    5. Діал. Звиватися, згинатися (про річку, стежку тощо).