Позначка: інше

1. (про рідину) стати густішим, втратити текучість внаслідок охолодження, випаровування або хімічних процесів; перетворитися на густу масу.

2. (перен., про повітря, темряву, мрак тощо) стати насиченим, важким, непрозорим; скупчитися, згуститися.

3. (перен., про почуття, атмосферу) стати інтенсивнішим, напруженішим, більш відчутним.

1. (дієслово) Рідко вживана форма дієслова “згукнути” — раптово видати короткий гучний звук, гукнути, згукати.

2. (дієслово) Застаріла форма дієслова “згукнути” у значенні покликати, гуком зібрати когось.

1. Зібратися, зігнатися в груду, нагромадитися в одному місці (про предмети, речі).

2. Зібратися тісною купою, натовпом; згуртуватися (про людей, тварин).

3. Перен. Зосередитися, накопичитися в одному місці або в один період часу (про явища, події, думки тощо).

1. Збиратися, скупчуватися в груду, у щільну масу; нагромаджуватися в одному місці.

2. (перен.) Скупчуватися, концентруватися у великій кількості в одному місці або навколо чогось (про людей, явища, думки тощо).

1. (дієслово) Поглянути, кинути погляд на когось або щось; переглянути щось.

2. (дієслово, переносне значення) Звернути увагу, приділити комусь або чомусь увагу, виявити співчуття, поблажливість.

1. (діал.) Зібратися докупи, зійтися в одному місці (переважно про людей).

2. (діал.) Зіллятися, з’єднатися в одне ціле (про рідини, струмки тощо).

1. Втратити вологу, свіжість, аромат під впливом повітря або тривалого зберігання на відкритому повітрі (про продукти харчування, тютюн тощо).

2. Стати менш міцним, витривалим, еластичним через вплив повітря, сонця, дощу (про тканини, матеріали).

3. Перен. Втратити гостроту відчуттів, живість сприйняття, емоційну силу; стати байдужим, звичним.

1. Модальне слово, що виражає впевненість у достовірності сказаного, підтвердження факту; безсумнівно, безперечно, справді.

2. Уживається як частинка для категоричного підтвердження або згоди з думкою співрозмовника; так, авжеж, розуміється.

3. У ролі вставного слова для логічного виділення або підкреслення думки; природно, само собою.

1. (дієслово) Надавати комусь або чомусь рис, властивостей звіра; робити схожим на звіра.

2. (дієслово, переносне значення) Робити когось жорстоким, нелюдським, диким; озвірювати.

Народна назва рослини звіробій звичайний (Hypericum perforatum) — багаторічна трав’яниста рослина родини звіробійних, відома своїми лікувальними властивостями.