Позначка: дієслово

1. Робити щось недбало, швидко, без належної старанності або кваліфікації; швидко та неохайно писати, малювати або виконувати роботу.

2. Наносити удари, бити долонею, зазвичай з характерним звуком; ляскати.

3. Розмовно: говорити щось необдумано, грубо або не доречно; висловлюватися прямо та різко.

1. Розмовне. Падати, плюскатися у воду або рідину; шльопатися.

2. Розмовне. Необережно, з шумом сідати або лягати на щось.

3. Розмовне, переносне значення. Потрапляти кудись, опинятися в якомусь (зазвичай небажаному) місці або стані.

1. (розм.) Неодноразово або з силою падати у воду, плюскатися, бризкатися водою.

2. (перен., розм.) Вагатися, не рішуче діяти, марнувати час на щось.

1. Однократне від дієслова “ляпати”: зробити різкий звук, схожий на удар долонею по чомусь рідкому або в’язкому; плеснути, шльопнути.

2. Розм. Необдумано, необачно сказати щось; бовкнути, вимовити.

3. Розм. Швидко, неохайно або невміло зробити щось; намалювати, написати.

4. Розм. Вдарити, ляснути.

1. Різко впасти, ударитися об щось, з гуркотом упати на землю або на якусь поверхню.

2. Перен. Допустити грубу помилку, промах, невдало вчинити або сказати щось нерозумне.

3. Розм. Швидко та необережно щось зробити, створити (часто про творчість або роботу).

1. (розм.) Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним звуком удару.

2. (перен., розм.) Швидко та різко сказати, вимовити щось, часто невідповідне або необдумане.

3. (перен., розм.) Різко або невдало зробити щось, допуститися промаху, помилитися.

1. (розм.) Різко, несподівано вдаритися, ударитися об щось, зазнати удару; ляпнутися.

2. (перен., розм.) Потрапити в неприємну, незручну ситуацію через необережність або невдалий вчинок; опинитися в скрутному становищі.

1. Розмовляти багато, швидко та часто безглуздо; теревенити, базікати.

2. Видавати безперервні, одноманітні, тихі звуки (про воду, дощ, листя тощо); шелестіти, дзюрчати.

Ляскотітися — діалектне дієслово, що означає ляскати, плескати, видавати різкі, гучні звуки (наприклад, плескати у долоні або бити так, щоб лунав ляскіт).

1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним звуком удару.

2. Вистрілити з вогнепальної зброї (розмовне).

3. Різко, гучно сказати щось, вигукнути (розмовне).

4. Швидко, раптово зробити щось (наприклад, ляснути дверима).