1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним звуком удару.
2. Вистрілити з вогнепальної зброї (розмовне).
3. Різко, гучно сказати щось, вигукнути (розмовне).
4. Швидко, раптово зробити щось (наприклад, ляснути дверима).
Словник Української Мови
Буква
1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним звуком удару.
2. Вистрілити з вогнепальної зброї (розмовне).
3. Різко, гучно сказати щось, вигукнути (розмовне).
4. Швидко, раптово зробити щось (наприклад, ляснути дверима).
Приклад 1:
— Самійло підніс був правицю, щоб ляснути Віктора Платоновича по клубах, однак вчасно стримався. — А пиво п’єте?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”