ляскучий
[ljɑskut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Лінгвістика) –
Який ляскає, видає ляскіт (різкі, голосні звуки, схожі на тріск або клацання).
- (Техніка) –
Який часто або голосно ляскає, клацає (про механізми, предмети).
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні: який говорить голосно, різко, багато і пусто; балакучий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ляскучий, р. ляскучого, д. ляскучому, з. ляскучого, о. ляскучим, м. ляскучім