Значення
- (Лінгвістика) –
Розмовляти багато, швидко та часто безглуздо; теревенити, базікати.
- (Лінгвістика) –
Видавати безперервні, одноманітні, тихі звуки (про воду, дощ, листя тощо); шелестіти, дзюрчати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я ляпочу, ти ляпотиш, він ляпотить, ми ляпотимо, ви ляпотите, вони ляпотять