Позначка: дієслово

1. Бути вдовою або вдовцем; перебувати у стані вдовства після смерті чоловіка або дружини.

2. (У переносному значенні) Сумно перебувати в самотності, відчувати брак когось або чогось важливого, жити в стані духовної покинутості.

1. (про жінку) перебувати у стані вдови, жити після смерті чоловіка.

2. (переносно, розмовне) залишатися без пари, без пари; перебувати в самотності або бездіяльності через відсутність пари (наприклад, про речі).

1. Розмовне. Багаторазово, з наполегливістю встромляти щось гостре в щось, робити отвори, заглиблення у чомусь.

2. Переносне, розмовне. Наполегливо, старанно займатися чимось, заглиблюватися в щось, пильно досліджувати, вивчати.

3. Розмовне. Довго та настирливо чіплятися до когось, докучати комусь.

1. Робити ямку, заглиблення в чомусь твердому, обробляючи поверхню ударним інструментом (долотом, зубилом тощо); видовбувати.

2. Розширювати, поглиблювати або чистити щось за допомогою гострого предмета, поступово видавлюючи або виколупуючи матеріал.

3. Перен., розм. Набридливо, наполегливо розпитувати когось, допитуватися про щось; в’їдатися в деталі.

1. Бути вдовою або вдовцем; перебувати у стані вдовства після смерті чоловіка або дружини.

2. (переносно) Бути позбавленим чогось важливого, супутнього; залишатися у самотності або в стані втрати (наприклад, про предмети, явища).

1. Отримувати задоволення, насолоду від чогось; задовольняти свої бажання, потреби.

2. (У пасивній формі «вдоволятися») Бути задоволеним, отримувати достатньо чогось для задоволення.

Вдобрюватися — рідковживане дієслово, що означає нав’язувати свою приязнь, настирливо домагатися чиєїсь ласки, улесливо прагнути стати улюбленцем когось.

1. Задовольняти чиїсь потреби, бажання або вимоги, надавати достатньо чогось.

2. Устаріле значення: задовольняти статеву пристрасть, займатися любовним актом.

1. Дієслово, що означає робити когось добрим, лагідним, спокійним; заспокоювати, улещувати, утихомирювати.

2. (У переносному значенні) Здобувати чиюсь прихильність, розташовувати до себе лестощами, подарунками або послугами; умовляти, улещувати.

1. Отримувати задоволення від чогось, відчувати вдоволення; задовольняти свої потреби, бажання.

2. Обмежуватися чимось, приймати щось як достатнє, не вимагаючи більшого.