Значення
- (Психологія) –
Отримувати задоволення від чогось, відчувати вдоволення; задовольняти свої потреби, бажання.
- (Психологія) –
Обмежуватися чимось, приймати щось як достатнє, не вимагаючи більшого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вдовольняюся, ти вдовольняєшся, він вдовольняється, ми вдовольняємося, ви вдовольняєтеся, вони вдовольняються