1. Бути вдовою або вдовцем; перебувати у стані вдовства після смерті чоловіка або дружини.
2. (У переносному значенні) Сумно перебувати в самотності, відчувати брак когось або чогось важливого, жити в стані духовної покинутості.
Словник Української Мови
Буква
1. Бути вдовою або вдовцем; перебувати у стані вдовства після смерті чоловіка або дружини.
2. (У переносному значенні) Сумно перебувати в самотності, відчувати брак когось або чогось важливого, жити в стані духовної покинутості.