Позначка: дієслово

1. Займатися лихварством, тобто давати гроші в борг під надмірно високі відсотки, експлуатуючи фінансові труднощі позичальника.

2. Переносно: отримувати надмірну вигоду з чужої потреби, скрутного становища або праці, користуючись своїм становищем; грабувати, обдирати.

Давати гроші в борг під високі відсотки, займатися лихварством.

Брати гроші в борг під високі відсотки, вдаватися до послуг лихваря.

1. (заст.) Погано, недбало керувати чимось, доводити до лиха через неправильні дії або бездіяльність.

2. (перен., розм.) Бешкетувати, пустувати, робити щось шкідливе або небезпечне.

1. Поводитися неспокійно, метушливо, клопітко займатися чимось, часто без особливої потреби або користі.

2. (Розм.) Клопотатися, турбуватися про когось або щось, витрачаючи багато сил і часу.

3. (Заст.) Бути керівником, ватажком, головувати (зазвичай у негативному контексті).

1. Робити щось необережно, ризикуючи, наражаючи себе або інших на небезпеку; діяти з лихом, на лихо.

2. Розважатися, веселитися шумно та нестримано, часто з відтінком бешкетування або пустощів.

3. Застаріле: завдавати комусь лиха, неприємностей; чаклувати, наводити порчу.

1. Діяти необачно, ризиковано, зокрема керуючи транспортним засобом на великій швидкості з порушенням правил, проявляючи зухвалість та брак відповідальності.

2. Поводити себе зухвало, зарозуміло, викликаюче; чванитися, задиратися.

1. (заст.) Чинити лихо, зло; шкодити комусь, чомусь, завдавати страждань.

2. (перен., розм.) Про явище, обставини тощо: бути причиною неприємностей, завдавати клопоту, турбот.

лиходіятися — дієслово, яке означає чинити зло, завдавати шкоди комусь або чомусь, поводитися як лиходій.

1. Робити когось лихоманним, хворим; викликати лихоманку, гарячку.

2. Перен. Приводити в стан сильного збудження, тривоги, непокою; тривожити, турбувати.

3. Розм. Робити щось швидко, метушливо, неспокійно; метушитися, квапитися.

1. (розм.) Хворіти, відчувати нездужання, особливо з гарячкою або пропасницею; трястися від пропасниці.

2. (перен.) Перебувати в стані сильного хвилювання, тривоги, душевних мук; метушитися, бентежитися.

3. (перен., рідк.) Бути неспокійним, рухатися, здійснювати різкі, невпорядковані рухи (про стихію, явища природи тощо).