лихачити

[lɪxɑt͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Робити щось необережно, ризикуючи, наражаючи себе або інших на небезпеку; діяти з лихом, на лихо.

  2. (Лінгвістика) –

    Розважатися, веселитися шумно та нестримано, часто з відтінком бешкетування або пустощів.

  3. (Історія) –

    Застаріле: завдавати комусь лиха, неприємностей; чаклувати, наводити порчу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лихачита, р. лихачити, д. лихачиті, з. лихачиту, о. лихачитою, м. лихачиті, к. лихачито

Більше записів