Значення
- (Психологія) –
Той, хто схильний до лиха, нещастя; невдаха, нещасливець.
- (Лінгвістика) –
Сміливий, відчайдушний чоловік, часто про того, хто ризикує, нехтує небезпекою (наприклад, швидкісний водій, козак-воїн).
- (Лінгвістика) –
(переносно) Про того, хто має хист, умілість до чогось, майстер; часто вживається з відтінком захвату або іронії (наприклад, “лихач на всі руки”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лихач, р. лихач, д. лихач, з. лихач, о. лихач, м. лихач, к. лихач