1. Робити когось лихоманним, хворим; викликати лихоманку, гарячку.
2. Перен. Приводити в стан сильного збудження, тривоги, непокою; тривожити, турбувати.
3. Розм. Робити щось швидко, метушливо, неспокійно; метушитися, квапитися.
Словник Української Мови
Буква
1. Робити когось лихоманним, хворим; викликати лихоманку, гарячку.
2. Перен. Приводити в стан сильного збудження, тривоги, непокою; тривожити, турбувати.
3. Розм. Робити щось швидко, метушливо, неспокійно; метушитися, квапитися.
Приклад 1:
— ледве повернув язиком Цизьо, якого почало лихоманити. — Моє кресало нарешті знайшлося в твоїх грудях, але я надто немічний, щоб вирвати його в тебе силою, Ти мусиш віддати його з власної волі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”