Позначка: дієслово

1. Примушувати когось заспокоїтися, приборкувати чи стримувати чиїсь емоції, бажання, порухи; угамовувати.

2. Заспокоювати, зменшувати силу, інтенсивність чогось (наприклад, біль, спрагу).

3. Діал. Годувати, годуватися (про тварин).

1. (діал.) Сидіти без діла, ледарювати, байдикувати; проводити час у безцільному перебуванні на одному місці.

2. (діал.) Вагатися, гаяти час, повільно або неохоче щось робити; тягти, копітися.

Гамселити — уживати слово “гамсель” як дієслово, зазвичай в імперативі “гамсель!”, для вираження заклику до швидкої, інтенсивної та енергійної дії, часто з відтінком метушні або невпорядкованості.

1. (розм.) Сваритися, сперечатися, обмінюватись гнівними, різкими словами; гризтися.

2. (перен., розм.) Про предмети: видавати різкий, неприємний звук від тертя або удару один об один; гуркотіти, брязкати.

1. (діал.) Бурчати, воркотіти, говорити невиразно або недоброзичливо, виражаючи незадоволення.

2. (перен., діал.) Про глухий, невиразний звук, що нагадує бурчання (наприклад, про роботу двигуна, шум води).

1. (розм.) Гучно, шумно розмовляти, сперечатися; галасувати, кричати.

2. (розм.) Бурхливо, з шумом виражати радість, веселоща; гамірно гуляти.

1. (діал.) Гучно розмовляти, кричати, сперечатися; галасувати, шуміти.

2. (перен., діал.) Викликати сильний шум, гуркіт (про явища природи, наприклад, про грім, вітер тощо).

1. Різко, з силою вдаритися об щось, зіткнутися з чимось, зазнавши ушкодження або відчутного удару.

2. Перен. Потрапити у складну, неприємну ситуацію, зазнати невдачі, провалу.

3. Розм. Швидко, різко рушити, кинутися кудись (зазвичай з гуркотом, шумом).

1. Різко, з силою вдарити когось або щось, завдати удару.

2. Гучно, різко крикнути, гаманкнути.

3. Швидко, жадібно з’їсти або випити щось.

4. Різко, несподівано рушити з місця, почати рух (про транспортний засіб).