гаморити

[ɦɑmorɪtɪ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Гучно розмовляти, кричати, сперечатися; галасувати, шуміти.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., діал.) Викликати сильний шум, гуркіт (про явища природи, наприклад, про грім, вітер тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гаморита, р. гаморити, д. гамориті, з. гамориту, о. гаморитою, м. гамориті, к. гаморито

Більше записів