Позначка: дієслово

1. (про птахів, зокрема курчат) Почати швидко й багато пищати, видавати тонкі, часто повторювані звуки; запищати, зацвірінькати.

2. (переносно, розмовне) Почати говорити голосно, швидко, з хвилюванням або скаргами; забалакати, залопотіти.

Запискотати — почати ізскотати, заскакати, застрибати (переважно про птахів, комах або дрібних тварин).

1. Зареєструватися, внести свої дані до списку, реєстру або бази даних для участі в чомусь, отримання послуги тощо.

2. Зробити письмову нотатку, зафіксувати на папері або в електронному вигляді певну інформацію для себе.

3. Зафіксуватися, залишити слід (про явище, подію, відчуття).

4. Стати учасником або членом якоїсь організації, гуртка, секції шляхом внесення до відповідного списку.

1. Позначити, закріпити на якомусь носії (папері, плівці, диску тощо) мовну, звукову або візуальну інформацію за допомогою знаків, символів чи технічних пристроїв з метою її збереження та подальшого відтворення.

2. Внести, включити до якогось списку, реєстру, офіційного документу з певною метою (обліку, реєстрації, зарахування).

3. Зробити нотатки, конспект, зафіксувати на письмі почуте, побачене або продумане для пам’яті.

4. Привласнити собі, отримати право на щось шляхом внесення до офіційного документу або реєстру.

5. У музиці: створити нотний текст музичного твору; зафіксувати виконання музичного твору на аудіо- чи відеоносій.

6. У комп’ютерній техніці: зберегти дані, інформацію на запам’ятовуючому пристрої.

1. Почати пірхати, тобто дихати часто та переривчасто, зі свистом або хрипінням, зазвичай через фізичне навантаження, хворобу дихальної системи або сильне збудження.

2. (У переносному значенні) Почати працювати з перебоями, нестабільно, зі скрипом (про механізми, пристрої).

1. Почати пірхати — робити короткі, різкі видихи через ніс, часто через фізичне навантаження, хворобу або сильне хвилювання.

2. Розпочати роботу з характерним звуком, схожим на пірхання (про механізми, особливо двигуни).

1. (про рідину) Розбризкуватися, розплескуватися у різні боки від сильного удару, падіння або іншого різкого впливу.

2. (перен., розм.) Почати швидко й емоційно говорити, ляпати, часто зі злістю або захопленням; вибухнути потоком слів.

1. (розм.) Почати пирскати, випускати рідину дрібними краплями або струменем; оббризкати когось, щось рідиною.

2. (перен., розм.) Почати швидко, емоційно та часто несвязно говорити, виголошувати щось; затараторити.

1. Замикатися зсередини, закривати двері на замок або засув, щоб унеможливити вхід.

2. Відмовлятися визнавати свою провину, відкидати звинувачення, заперечувати щось, що стосується безпосередньо себе.

3. (перен.) Відмовлятися від своїх попередніх слів, думок або обіцянок; відрікатися від чогось.

4. (перен., розм.) Спиратися, ґрунтуватися на чомусь, мати щось за основу.

1. Закривати на замок або засув, робити неможливим доступ до чогось; замикати.

2. Загороджувати вхід, вихід або прохід, перешкоджаючи руху; затикати, заступати.

3. Заперечувати, не визнавати висловленого звинувачення, відкидати свою провину; відпертися.

4. У техніці: фіксувати механізм у певному положенні, щоб унеможливити його самовільний рух.