запирати

1. Закривати на замок або засув, робити неможливим доступ до чогось; замикати.

2. Загороджувати вхід, вихід або прохід, перешкоджаючи руху; затикати, заступати.

3. Заперечувати, не визнавати висловленого звинувачення, відкидати свою провину; відпертися.

4. У техніці: фіксувати механізм у певному положенні, щоб унеможливити його самовільний рух.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |