запирати

[zɑpɪrɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Закривати на замок або засув, робити неможливим доступ до чогось; замикати.

  2. Загороджувати вхід, вихід або прохід, перешкоджаючи руху; затикати, заступати.

  3. Заперечувати, не визнавати висловленого звинувачення, відкидати свою провину; відпертися.

  4. У техніці: фіксувати механізм у певному положенні, щоб унеможливити його самовільний рух.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я запираю, ти запираєш, він запирає, ми запираємо, ви запираєте, вони запирають

Більше записів