Позначка: дієслово

1. Прожити певний час, досягнути якогось віку або певного моменту в житті.

2. Прожити до кінця якогось періоду, залишаючись у живих; прожити до певної події або стану.

3. (У сполученні з «до» та іменником у родовому відмінку) Довго перебуваючи в якомусь стані, отримати в результаті певний негативний наслідок (наприклад, дожити до біди).

Дожиратися — дієслово, що означає доїдати залишки їжі, які залишилися після основної трапези або після інших осіб, часто з відтінком негативного значення (наприклад, коли їдять те, що не доїли інші, або коли їдять занадто багато, вже не відчуваючи голоду).

Дожиратися — у переносному значенні: доводити себе до крайнього ступеня виснаження, злиденності або морального занепаду в результаті тривалих негативних процесів (наприклад, безгосподарності, марнотратства, деградації).

1. З’їдати останки їжі, доїдати те, що залишилося.

2. (перен., розм.) Витрачати, використовувати останні запаси чогось, доводячи до повного виснаження.

Дожинатися — закінчувати жнива, завершувати збирання врожаю зернових культур.

1. Завершувати жнива, закінчувати збір урожаю хліба шляхом остаточного викошування колосових культур.

2. Досичувати, добирати при жнивах ті колоски або ділянки поля, що залишилися незжатими.

1. Дійти до певного стану внаслідок тривалого або надмірного здавлювання, стискання.

2. (У переносному значенні) Дійти до крайнього ступеня виснаження, втоми, знемоги внаслідок тривалих зусиль, напруження або важких умов.

1. Завершувати дію, пов’язану зі стисканням, тиском або пресуванням чогось до кінця, до потрібного стану.

2. (переносно) Намагатися отримати від когось останні сили, можливості або ресурси, інтенсивно впливаючи на нього (часто про експлуатацію).

3. (у спорті, зокрема в боротьбі) Завершувати прийом, утримуючи суперника в певному положенні до перемоги або змушуючи його здатися.

1. Перебувати в очікуванні когось або чогось, залишатися на місці або в стані сподівання до певного моменту або події.

2. Дочекатися, дійти до якогось часу, стану або події в результаті тривалого очікування або перебування у певному положенні.

1. Перебувати в очікуванні когось або чогось, залишатися на місці або в стані сподівання до певного моменту або події.

2. (розм.) Дочекатися когось, чогось; наздогнати того, хто випередив або відстав.

1. Дієслово, що означає досягти певного віку, прожити до якогось моменту, часто з відтінком тривалого або важкого перебування в цьому стані.

2. У розмовній мові може вживатися з відтінком зневажливості або іронії щодо тривалого, часто марного або важкого, перебування десь або існування в якихось обставинах.