Позначка: дієслово

1. Легко доторкатися до кого-, чого-небудь, викликаючи почуття лоскотання, свербіння, іноді зі сміхом або неприємним відчуттям.

2. Переносно: лестити, улещувати когось, догоджати чиїйсь гордості, самолюбству.

3. Рідко вживане: викликати легке, приємне хвилювання, збудження (про почуття, враження).

1. Відчувати лоскіт, фізичну реакцію на легкі дотики, що викликають мимовільні скорочення м’язів, сміх або неприємне відчуття (наприклад, коли хтось торкається підошов, боків тощо).

2. (переносне значення) Відчувати внутрішнє хвилювання, приємне збудження або нетерпляче чекання чогось.

1. (діал.) Робити щось повільно, недбало, неохайно; ледарювати, байдикувати.

2. (діал.) Говорити безглуздо, нісенітниці; теревенити.

3. (діал.) Поводитися неспокійно, метушитися; лотошити.

1. (діал.) Розливатися, литися через край (про рідину).

2. (перен., діал.) Про що-небудь рясне, надмірне: литися потоком, виявлятися в великій кількості.

1. Розмовляти багато, швидко і без змісту; базікати, теревенити.

2. Робити щось метушливо, клопітко, але без особливого результату; метушитися.

1. (розм.) Швидко, метушливо рухатися, тіпатися, часто без певної мети; лотошити.

2. (перен., розм.) Метатися, хвилюватися, турбуватися через щось.

1. Різко розірватися, розколотися, розпастися на частини від внутрішнього тиску, напруги або удару (про предмети, матеріали).

2. Раптово припинити функціонування, вийти з ладу через перевантаження або пошкодження (про механізми, пристрої, комунікації).

3. Перен. Різко закінчитися, припинити існування через неможливість подальшого існування, витримувати навантаження (про явища, процеси, стосунки).

4. Розм. Дуже сильно захотіти чогось, відчути інтенсивне бажання.

5. Розм. Втратити самовладання від сильних емоцій (звичайно від сміху, ревнощів).

1. Різко, з силою вдарити, ляснути когось або щось, зазвичай долонею або пласким предметом.

2. Розірватися, тріснути з різким звуком (про щось напружене або переповнене).

3. Перен., розм. Раптово, несподівано заговорити, вигукнути щось голосно та різко.

1. Різко розірватися, розітнутися з характерним звуком; лопнути (про щось туго натягнуте або переповнене).

2. Перен. раптово вибухнути від сильного почуття (сміхом, гнівом тощо).

3. Розм. швидко, з натиском увірватися, вдертися кудись.

1. Говорити швидко, без упину, часто невиразно або незрозуміло; базікати, теревенити.

2. Видавати тихі, м’які, одноманітні звуки (про воду, листя, пташине крило тощо); шелестіти, дзюрчати.