Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Робити щось повільно, недбало, неохайно; ледарювати, байдикувати.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Говорити безглуздо, нісенітниці; теревенити.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Поводитися неспокійно, метушитися; лотошити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лоточита, р. лоточити, д. лоточиті, з. лоточиту, о. лоточитою, м. лоточиті, к. лоточито