Позначка: дієслово

  • докрадатися

    1. (розм.) Обережно, повільно дістатися, дійти кудись, долізти до чогось, часто з труднощами або непомітно.

    2. (перен., розм.) Докопатися, дізнатися щось шляхом тривалих розпитувань або вишукувань.

  • докошуватися

    1. Дійти до кінця косіння чогось, закінчити косити (траву, хліб тощо).

    2. Дістатися, дотягнутися косою до чогось під час косіння.

    3. Перен., розм. Набридливими розмовами, допитами, звинуваченнями тощо викликати у когось роздратування, гнів, довести до крайності.

  • докошувати

    1. Завершувати косіння, скосити щось до кінця або до певної межі.

    2. Досичувати, добирати при збиранні врожаю скошене, але ще не зібране (про сіно, хліб тощо).

  • докочуватися

    1. Дієслово докочуватися — це доконаний вид до дієслова докочувати, що означає: переміщуючись коченням, дістатися до якогось місця або стану; дістатися кудись, котячись або обертаючись.

    2. У переносному значенні: довести щось до певного, часто небажаного, стану або результату тривалими, набридливими діями чи розмовами (наприклад, “докочуватися до скандалу”).

  • докочувати

    1. Дістати коченням до певного місця, прикотити.

    2. Котячи, дістатися до якогось місця або стану; докатитися.

    3. Котячи, витратити щось до кінця, докотити.

  • докохатися

    1. Дійти до певного стану або результату через надмірну любов, ніжність, пестощі (зазвичай про негативний результат).

    2. (У значенні доконатися) Дійти до певного, часто небажаного стану через тривалий процес кохання або інтимних стосунків.

  • докотитися

    1. Рухаючись коченням, дістатися до якогось місця або стану; докатити.

    2. Перен., розм. Дійти до якогось (зазвичай небажаного) стану внаслідок певних дій, подій або бездіяльності.

  • докотити

    1. Котячи, довести до якогось місця або стану; дістатися кудись коченням.

    2. Перен., розм. Дістатися, дотягтися до якогось (зазвичай небажаного) стану, результату; дійти до певної межі (часто про негативні явища).

  • докоситися

    1. Дістати косою, зробити косити до кінця, до якоїсь межі або до якогось стану.

    2. (переносно, розмовне) Дійти до чогось, домогтися чогось важкого, виснажливого, часто через тривалу працю або подолання перешкод.

  • докосити

    1. Закінчити косити (траву, хліб тощо), завершити косовицю.

    2. Докоситися до якогось місця або до певного часу, косою дістатися чогось.

    3. Додатковим косінням вирівняти ділянку, скошену нерівномірно; скосити те, що залишилося.