Позначка: дієслово

1. (діал., рідк.) Тримати, утримувати щось руками або за допомогою знаряддя, пристосування.

2. (діал., рідк.) Мати щось у своєму розпорядженні, володіти чимось.

3. (діал., рідк.) Утримувати когось, забезпечуючи проживання та харчування; годувати, вигодовувати.

1. Отримати відомості про щось, стати обізнаним, довідатися.

2. Встановити щось шляхом спостереження, дослідження або розпитування; виявити, розкрити.

3. (розм.) Познайомитися з кимось, дістати відомості про особу.

1. Отримувати відомості, ставати обізнаним про щось, довідуватися.

2. Розпитуючи, спостерігаючи тощо, з’ясовувати, вивідувати щось.

3. (у безособовому вживанні) Ставати відомим, розкриватися (про факти, події).

Дочекатися когось або чогось, перебуваючи в очікуванні.

Досягти чогось, отримати щось після тривалого очікування або зусиль.

Дожити до певної події, часу або стану (часто вживається з відтінком нетерплячки або зневаги).

1. Дочекатися когось, чогось; перебувати в очікуванні до певного моменту.

2. (розм.) Зазнати, відчути щось (зазвичай неприємне) в результаті тривалого очікування або бездіяльності.

Дідуватися — (розм.) ставати дідом, набувати статусу діда; також перен. — старіти, набувати рис, властивих літнім людям.

1. Бути дідом, виконувати роль діда у сім’ї, піклуватися про онуків.

2. Розмовно-жартівливе: поводитися як дід, тобто сповідати консервативні погляди, бути схильним до настановлень або діяти повільно, обережно, на зразок літньої людини.

1. (заст.) Дивуватися, здивовано спостерігати за чимось незвичайним або несподіваним.

2. (діал.) Тішитися, радіти, захоплюватися чимось.

1. (діал.) Дивувати, здивовано дивитися на щось; виявляти подив.

2. (діал.) Дивувати, викликати подив, здаватися дивним.

1. (діал.) Бути дівчиною, перебувати у дівочому віці; поводити себе як дівчина.

2. (перен., рідк.) Гаятися, баритися, виконувати щось надто повільно або нерішуче.