drevosliv.com

Словник Української

Позначка: дієслово

  • векати

    1. (діал.) Тривалий час чекати, вичікувати; зволікати, гаяти час.

    2. (діал.) Вагатися, не рішатися; сумніватися.

    3. (діал.) Гойдати, коливати; годувати дитину, коливаючи її.

  • везькатися

    1. Розмовне, зневажливе. Поводитися незграбно, погано, невміло щось робити; копітко, повільно та недбало працювати, возитися.

    2. Розмовне. Довго та нудно розмовляти, обговорювати щось; базікати.

  • везькати

    Везькати — дієслово, що означає повільно, з труднощами або невпевнено рухатися, пересуватися (зазвичай про транспортний засіб або великий об’єкт). Синонімічне до “повзти”, “ледати”, “важко їхати”.

  • везучи

    1. Дієприкметник дійсний теперішнього часу від дієслова “везти” (в усіх значеннях), що означає такий, який переміщує когось або щось у певному напрямку, або такий, якому щастить.

    2. (розм.) У значенні прислівника: маючи успіх, щастя у чомусь; пощастивши.

  • везтися

    1. Рухатися на чомусь або в чомусь, пересуватися за допомогою транспортного засобу (про людей, тварин, вантажі).

    2. Бути транспортованим, перевозитися (про предмети, вантажі).

    3. Розм. Їхати кудись, часто з відтінком значення небажаної, неприємної подорожі або перебування в дорозі.

    4. Перен., розм. Мати успіх, удачу у чомусь; таланити.

  • везти

    1. Пересувати когось або щось за допомогою транспортного засобу, рухаючись разом із ним; транспортувати.

    2. Мати успіх, удачу у чомусь; пощастити.

    3. (у розмовному мовленні) Бути обдарованим, мати природні здібності до чогось.

  • гласитися

    1. (про текст, напис) Містити певні слова, формулювання; бути викладеним, сформульованим певним чином.

    2. (перен., про явище, подію) Свідчити про щось, мати певний зміст або значення.

  • етапуватися

    1. (спец.) Про військовослужбовців: пересуватися, слідувати етапом (у дореволюційній Росії — організованим порядком для відправлення куди-небудь арештантів, військовослужбовців).

    2. (перен., розм.) Про людей: переміщатися, їхати з одного місця в інше, часто з труднощами або незвичним способом.

  • гласити

    1. (у церковній практиці) співати гласи (церковні мелодійні моделі або наспіви) під час богослужіння.

    2. (заст., рідк.) проголошувати, оголошувати щось публічно; віщувати.

  • етапувати

    1. Переміщати засуджених або заарештованих з одного місця ув’язнення до іншого, здійснювати їх етапну пересилку.

    2. Розділяти на етапи, окремі стадії; планувати або здійснювати щось поетапно.