1. (діал.) Випивати, гуляти з алкоголем; пиячити.
2. (діал.) Бути глайом (ледачем, неробою, гулякою); ледарювати.
Позначка: дієслово
-
глаїти
Глаїти — у власних назвах: називати, іменувати когось або щось певним ім’ям, особливо в офіційному чи церемоніальному контексті (наприклад, глаїти вулицю на честь видатної особистості).
-
векторизуватися
1. (у математиці, комп’ютерній графіці та технологіях) Перетворюватися на векторний формат; набувати форми, описаної математичними векторами, а не растровими точками (пікселями).
2. (у машинному навчанні та обробці даних) Бути представленим у вигляді вектора — набору чисел, що описує певні характеристики об’єкта для подальшого аналізу алгоритмами.
-
векторизувати
1. Перетворювати об’єкт (зображення, графік, дані) з растрового або аналогового представлення у векторний формат, описаний математичними кривими та координатами, що дозволяє масштабування без втрати якості.
2. У машинному навчанні та обробці даних — переводити текстову, звукову чи іншу інформацію у числовий вектор (набір чисел) для подальшого аналізу алгоритмами штучного інтелекту.
3. У математиці та фізиці — представляти величину або процес у векторній формі, тобто визначати через напрямок і модуль у певному просторі.
-
векнутися
1. (розм.) Різко, з силою вдаритися об щось, отримати удар; влупитися, вдаритися.
2. (перен., розм.) Несподівано та різко зіткнутися з чимось неприємним, потрапити в складну або незручну ситуацію; наштовхнутися.
-
гласуватися
1. (у церковній практиці) співати гласи — особливі мелодійні моделі (напеви) у візантійській та українській церковній музиці, за якими виконуються псалми, піснеспіви та інші тексти під час богослужіння.
2. (заст., рідк.) бути предметом обговорення, обговорюватися, дебатуватися (від дієслова “гласувати” у значенні “обговорювати”).
-
векнути
1. (розмовне) Видати короткий, різкий звук, схожий на «век», зазвичай про птахів або інших тварин.
2. (переносне значення, розмовне) Раптово або несподівано померти, загинути.
-
гласувати
1. У церковній практиці: співати гласом (одним із восьми основних церковних розспівів).
2. Заст. та спец. (у музиці, поезії): надавати чому-небудь певного звучання, тональності, мелодійності; модулювати.
3. Заст. та рідк. (у лінгвістиці): озвучувати, надавати голосного звуку (про літеру, звук).
-
векатися
1. (розм.) Довго, нудно робити щось, тягти, затримувати; баритися, копіткіти.
2. (розм.) Вагатися, не рішуче чинити; зволікати.
3. (заст.) Тривалий час перебувати десь, проводити час; мешкати, проживати.
-
векати
1. (діал.) Тривалий час чекати, вичікувати; зволікати, гаяти час.
2. (діал.) Вагатися, не рішатися; сумніватися.
3. (діал.) Гойдати, коливати; годувати дитину, коливаючи її.