Словник Української
1. Мати здатність мислити, розумово аналізувати реальність, уявляти, розмірковувати; здійснювати процес мислення.
2. Розмірковувати про щось, спрямовувати хід своїх думок на певний об’єкт або проблему; мати щось на думці.
3. Вважати, гадати, мати певну думку, переконання чи припущення щодо когось або чогось.
4. Піклуватися, турбуватися про когось або щось; брати до уваги, брати до серця.
5. Мати намір, планувати щось зробити; збиратися.
1. (діал.) Терпіти, зносити, витримувати щось неприємне, важке; мучитися, морочитися.
2. (діал.) Вагатися, гаятися, зволікати; довго щось робити або перебувати в стані невизначеності.
1. (діал.) Швидко бігти, мчати, несамовито рухатися кудись.
2. (діал., перен.) Сильно битися, калатати (про серце).
3. (діал., перен.) Швидко та наполегливо працювати, робити щось із завзяттям.
1. (розм.) Різко, з силою подути, зробити сильний порив повітря.
2. (перен., розм.) Швидко піти або поїхати, віддалитися; втекти.
1. (розм.) Різко, з силою подути, зробити сильний порив вітру.
2. (перен., розм.) Швидко піти або поїхати, різко рушити з місця; втекти.
3. (перен., жарг.) Сильно вдарити, влучити по чомусь або в когось.
1. Ставати дужчим, набиратися сили, здоров’я; одужувати, видужувати.
2. (переносно) Набиратися сміливості, відваги, внутрішньої сили; осмілюватися.
1. Ставати дужчим, сильнішим, здоровішим; набиратися сили, міцніти.
2. (переносно) Посилюватися, ставати інтенсивнішим, виразнішим (про почуття, явище тощо).
1. (розм.) Намагатися перевершити когось у силі, владі, впливовості; змагатися, суперничати, ворогувати.
2. (заст.) Набиратися сили, міцніти, зміцнюватися; також про рослини: рости, набиратися соків.
1. (діал.) Ставати сильнішим, здоровішим, набиратися сили; зміцнюватися.
2. (діал.) Робити сильним, зміцнювати, укріпляти.
1. (розм.) Поводитися незграбно, невміло, плутатися під ногами, заважати іншим своєю метушнею.
2. (розм.) Вагатися, гаяти час, робити щось дуже повільно або недбало.
3. (діал.) Сидіти без діла, ледарювати, байдикувати.