Древослів

Словник Української Мови

дуйнутися

Буква

1. (розм.) Різко, з силою подути, зробити сильний порив повітря.

2. (перен., розм.) Швидко піти або поїхати, віддалитися; втекти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |

Більше записів