Позначка: іменник

1. Ластовенятко — зменшувально-пестливе слово для позначення дитини, яка ще повзає навколо матері, немов пташеня ластівки в гнізді; мала, немічна дитина.

2. Ластовенятко — власна назва, ім’я персонажа з народних казок, часто втілення доброти, беззахисності або сиротинства.

1. У римській міфології — назва племені велетнів, які жили в області Лаціум, вважалися первісними мешканцями Італії та були переможені Енеєм.

2. У поетичній мові — вживається як символ або образ могутніх, примітивних істот або величезних людей.

1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Рівненській області, Костопільському районі.

2. Технічний термін у нафтогазовій промисловості для позначення методу дослідження свердловин, при якому спеціальний прилад (лапінгер) спускається на тросі для вимірювання параметрів стовпа рідини, тиску, температури тощо.

Спеціалізований верстат для фінішної обробки (притирання) плоских та циліндричних поверхонь деталей (наприклад, підшипників, поршневих кілець) методом лапінгу — взаємного притирання поверхонь з абразивною пастою.

1. Власна назва технологічного процесу в металургії, при якому розплавлений метал (часто чавун) безперервно подається в кристалізатор для отримання злитків або заготовок, названа на честь американського інженера Джона Лапіна (John Laping).

2. Технічний термін для позначення безперервного розливу металу методом Лапіна, що є різновидом безперервного лиття.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лапа”: невелика лапа тварини або рука дитини.

2. Розмовна назва знака лапки (часто в множині — лапки), який використовується в пунктуації як парний розділовий знак для виділення прямих цитат, назв, слів, що вживаються в іронічному чи несвоєму звичайному значенні, тощо (напр., « », ” “).

3. Технічний елемент або деталь, що за формою або функцією нагадує лапку (наприклад, лапка швейної машини, лапка штатива).

1. Розмовна назва парних розділових знаків у вигляді двох ком (« ») або двох рисок („ “), що вживаються для виділення прямої мови, цитат, назв, слів, яким надається особливе чи іронічне значення, а також слів у переносному сенсі.

2. Зменшувально-пестлива форма від слова «лапа» у значенні кінцівка тварини з пальцями та кігтями.

1. Представник корінного фіно-угорського народу, що мешкає на півночі Скандинавії (у Норвегії, Швеції, Фінляндії) та на Кольському півострові Росії; саам.

2. (У широкому вжитку) Мешканець історичної області Лапландія, що охоплює північні території зазначених країн.

1. Жінка або дівчина, яка належить до народу саамів (лопарів), корінного населення Лапландії — історичної області на півночі Скандинавії та Кольського півострова.

2. Тепла жіноча зимова шапка з хутра (зазвичай вовни або хутра тварин півночі), що походить від традиційного саамського головного убору.