Словник Української Мови
1. Особа, завербована для роботи в певній організації або для участі в якійсь справі, особливо в умовах, що мають ознаки примусу, обману або таємності.
2. У контексті збройних конфліктів — особа, яка була навербована (часто незаконно або обманом) для участі у військових діях на стороні противника, зокрема громадянин України, завербований російськими силовими структурами для участі в агресії проти України.
екзотропія — форма косоокості (страбізму), при якій зорові осі очей розбігаються, тобто один або обидва очі відхиляються назовні, у бік скроні.
1. Жінка, яка займається вербуванням (залученням) когось до якоїсь організації, спільноти, руху, часто таємно або шляхом переконання.
2. У контексті спецслужб або збройних формувань: агентка, рекрутерка, яка завдає нових членів, шпигунів або солдатів, часто з використанням психологічного впливу, обіцянок або тиску.
3. У релігійному чи місіонерському контексті: жінка, яка активно залучає нових послідовників або віруючих до певної конфесії, громади чи секти.
Галоборат — хімічна сполука, що містить борат-іон та галоген, зазвичай фтор, хлор, бром або йод, у своєму складі; солі галогенідних кислот бору.
Галоборат — мінерал класу боратів, природна сполука, кристалічна структура якої утворена комплексними аніонами з бором та галогеном (найчастіше фтором або хлором).
Особа, яка займається вербуванням (залученням, набором) когось до якоїсь організації, установи, спільноти, часто таємно або з використанням переконань, обіцянок або тиску.
Співробітник спеціальних служб, який здійснює вербування агентів серед громадян інших держав або серед іноземців для шпигунської або іншої розвідувальної діяльності.
Той, хто активно залучає (вербує) людей для участі у військових або напіввійськових формуваннях, зокрема під час конфліктів.
1. Рід комах родини листоїдів (Phratora vulgatissima), жук-шкідник, який живиться листям верби та інших дерев родини вербових.
2. Застаріла назва для вербового вовчка (Rhynchites auratus) — жука з родини трубконосиків, який пошкоджує пагони верби.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “верба” — невелика верба, молода або тонка гілочка верби.
2. Народна назва верби, зокрема квітучої верби з пухнастими сережками (котятами), яку традиційно освячують у Вербну неділю.
3. Переносно — символ або атрибут Вербної неділі, ознака весни та відродження природи.
Екзотопонім — власна назва географічного об’єкта (наприклад, міста, річки, гори), що вживається в іншій мові чи інших мовах і відрізняється від оригінальної (автохтонної) назви цього об’єкта.
Екзотопонім — назва географічного об’єкта, дана йому зовнішніми спостерігачами або в іншомовному середовищі, що часто відображає особливості їхньої мови та сприйняття (наприклад, англійське “Munich” для німецького “München”).
1. Ботанічна назва роду квіткових рослин з родини вербових (Salicaceae), до якого належать верби, тополі та осики; наукова назва — Salix.
2. Народна назва періоду цвітіння верби, який у фенології вважається однією з прикмет ранньої весни.
3. Застаріла або діалектна назва сережок верби — пухнастих пагоно-суцвіть, що з’являються на вербі ранньою весною до розпускання листя.
Галобактерія — бактерія, що здатна жити та розмножуватися в середовищах з дуже високою концентрацією солей (наприклад, у солоних озерах, солончаках, морській солі).