Позначка: іменник

Амелогенез — це біологічний процес формування зубної емалі, який здійснюється спеціалізованими клітинами амелобластами. Цей процес цілком закінчується до моменту, коли зуб з’являється в ротовій порожнині.

Неповноцінний амелогенез — це спадкове захворювання, при якому відбувається порушення утворення емалі. Воно характеризується системними аномаліями в будові та мінералізації емалевого покриття і тимчасових, і корінних зубів, що спричиняє появу хворобливих відтінків, а також часткове або повне руйнування зубних тканин.

Антагоністичні стосунки між видами, коли один організм завдає шкоди іншому, а той не може чинити йому опір.

Це такі біологічні взаємини, де одна істота отримує користь, а інша зазнає негативного впливу, як-от у випадку з воронами, що живляться рештками від вовчої добичі, але своїм галасом видають хижака мисливцям.

Аметист — це дорогоцінний камінь, різновид мінералу кварцу, для якого характерне забарвлення у фіолетові або блакитнувато-фіолетові тони. Його різноманітні відтінки фіолетового кольору широко використовуються у виготовленні ювелірних прикрас та художніх виробів.

У геологічній літературі кварц, пофарбований у різні відтінки фіолетового, отримав назву аметисту (Курс заг. геол., 1947, 54).

У художній літературі цей камінь може використовуватися для образних порівнянь, наприклад: “Вона [квітка] виглядає, як гніздо аметистів на сірій скелі” (Коцюб., II, 1955, 290).

У медицині — хронічне запалення мигдаликів, розташованих у глотці.

Це хірургічне втручання, під час якого руйнують мигдалеподібне тіло головного мозку; його застосовують для лікування скроневої епілепсії та окремих психічних розладів.

Аміак — це газ без кольору, що має різкий специфічний запах. Його молекула утворена атомами азоту та водню. При взаємодії з водою ця речовина утворює нашатирний спирт.

Аміак є газом із потужним характерним запахом, який добре розчиняється у воді.

Аміант — це мінерал, що належить до групи амфіболових азбестів і має волокнисту будову каменю.

Для отримання визначення цього терміна зверніться до статей «ам» та «ди».

Амідаїзм — це одна з головних течій буддизму, що поширена на Далекому Сході. Її виникнення та становлення відбулося на території Китаю в V–VI століттях. Послідовники цього вчення прагнуть після смерті потрапити до “чистої землі” будди Аміди — особливого раю, де на них чекає безкінечне блаженне існування.

Найбільше прихильників амідаїзм мав серед селян, проте до нього долучалися й окремі представники заможних прошарків суспільства. У XIII столітті ця течія надзвичайно поширилася в Японії, де в її межах сформувалися чотири основні школи. Їхні ідеологи пропонували дещо різні трактування ключових догматів амідаїзму.

У ботаніці аментулою називають квіткове суцвіття, що має вигляд невеликої сережки.