Ареакотангенс — обернена гіперболічна функція до гіперболічного котангенса; для заданого числа x (де |x| > 1) це таке число y, що cth(y) = x, або, в іншому записі, y = arccth(x) = 0.5 * ln((x+1)/(x-1)).
Позначка: іменник
-
ареактивність
1. (у психології, медицині) Властивість або стан організму, нервової системи, при якому відсутня або значно знижена здатність реагувати на зовнішні подразники; відсутність реактивності.
2. (у техніці, фізиці) Властивість матеріалу, системи або середовища не вступати в хімічні або фізичні реакції за певних умов; інертність, низька реакційна здатність.
-
ареалознавство
Галузь лінгвістики, що вивчає розповсюдження мовних явищ (діалектів, слів, граматичних особливостей тощо) у просторі, їхні ареали та межі поширення; лінгвістична географія.
-
ареасеканс
Ареасеканс — обернена гіперболічна функція до гіперболічного секанса; для числа x (де 0 < x ≤ 1) визначається як додатній розв'язок рівняння sech(y) = x, або, в аналітичному записі, y = arsech(x) = ln((1 + √(1 - x²)) / x).
-
ареасинус
Ареасинус — обернена гіперболічна функція до гіперболічного синуса (sh x), що позначається arsh x або arcsinh x. Для дійсного числа y визначається як таке число x, що sh x = y.
-
ареатангенс
Ареатангенс — обернена тригонометрична функція до тангенса, що позначається arctg або tan⁻¹. Для числа x вона визначається як кут y (зазвичай у проміжку від -π/2 до π/2 радіан), тангенс якого дорівнює x: y = arctg(x), якщо tg(y) = x.
-
ареафункція
1. У математиці, зокрема в комплексному аналізі — функція, що вимірює площу (ареал) зображення певної області при відображенні, здійснюваному аналітичною функцією; похідна від площі відображеної області по відношенню до площі вихідної області.
2. У лінгвістиці — функція або роль, яку виконує певна мовна одиниця (наприклад, діалектизм, запозичення) в межах конкретного ареалу (території поширення).
-
арей
1. У давньогрецькій міфології — бог війни, син Зевса та Гери, відповідник римського Марса; уособлення військової могутності та нестримної бойової люті.
2. Переносно — людина войовничого, агресивного характеру, завзятий борець або учасник жорстоких зіткнень.
3. Астрономічний термін — застаріла назва планети Марс.
-
арейон
Арейон — власна назва коня, який за давньогрецькою міфологією належав богові війни Аресу; відомий своєю надзвичайною швидкістю та силою.
-
аравійка
1. Жінка або дівчина арабського походження, що живе на Аравійському півострові або походить з нього; представниця арабських народів цього регіону.
2. Представниця стародавнього семітського народу, що мешкав на Аравійському півострові в античні часи.
3. Рідкісна назва однієї з порід голубів, що має східне (аравійське) походження.