Позначка: іменник

1. Залишок амінокислоти аргініну, що входить до складу білків або пептидів, утворюючись після відщеплення гідроксильної групи від її карбоксильної групи.

2. Одновалентний радикал або замісник, що походить від аргініну, має хімічну формулу C₆H₁₄N₄O⁺ і є катіоном у фізіологічних умовах завдяки наявності гуанідинової групи.

Фермент класу ліаз, який каталізує процес декарбоксилювання амінокислоти аргініну з утворенням агуматину; має важливе значення в біосинтезі поліамінів у рослин, мікроорганізмів та тварин.

1. Рідкісне спадкове захворювання, що належить до групи порушень сечовиділення, спричинене дефіцитом ферменту аргінази, що призводить до накопичення амінокислоти аргініну в крові та інших рідинах організму.

2. Вроджена хвороба обміну речовин (аутосомно-рецесивного типу), яка проявляється прогресивною неврологічною симптоматикою (спастичністю, затримкою розвитку, епілептичними нападами), а також гіперамоніємією.

Аргінінфосфат — фосфорильована похідна амінокислоти аргініну, що виконує в м’язах багатьох безхребетних тварин (наприклад, ракоподібних, молюсків, кільчастих черв’яків) ту саму функцію, що креатинфосфат у хребетних: слугує швидкодоступним резервом для швидкого відновлення молекул АТФ (аденозинтрифосфату) під час інтенсивної м’язової активності.

1. Рідкісний термін, що позначає опис срібла, його властивостей, видобутку та використання; науковий або художній твір на цю тему.

2. У спеціалізованому контексті (мистецтво, реставрація) — техніка художнього письма сріблом, зазвичай на темному тлі, або розділ декоративно-ужиткового мистецтва, що вивчає таку техніку.

1. У давньогрецькій міфології — один з чотирьох легендарних островів, розташованих на північ від Європи, багатих на срібло та олово, де мешкав народ аргіреї.

2. У сучасній науковій термінології (астрономія, планетологія) — гіпотетичний тип небесних тіл, поверхня яких складається переважно зі срібла та срібловмісних сполук, аналогічний за концепцією халькофілам (мідним астероїдам).

1. У давньогрецькій міфології — назва міста в Арголіді, заснованого, за переказами, царем Діоклом, відомого за участю у Троянській війні.

2. У давньогрецькій міфології — одна з німф, дочок річкового бога Океана та його сестри Тетії.

3. У давньогрецькій міфології — одна з собак, що належали мисливцеві Актеону, якого розірвали на шматки власні пси за наказом богині Артеміди.

1. Власна назва міжнародної мережі торговельних центрів, що належать однойменній австрійській компанії.

2. У спеціальній термінології (переважно в англомовних джерелах ареалогії) — синонім слова “ареал” у значенні області поширення певного явища, виду рослин, тварин тощо.

Ареакосеканс — обернена тригонометрична функція до косеканса; для заданого числа x (де |x| ≥ 1) визначається як кут (у радіанах або градусах), косеканс якого дорівнює x. Позначається arccosec x, arccsc x або cosec⁻¹x.

Ареакосинус — обернена тригонометрична функція до косинуса; для заданого числа x (де -1 ≤ x ≤ 1) ареакосинус визначає кут y (в радіанах у діапазоні від 0 до π), косинус якого дорівнює x (cos y = x). Позначається як arccos x або cos⁻¹x.