Словник Української
1. Напрям у мистецтві, що виник у Франції в середині XX століття, представники якого (часто непрофесійні художники, люди з психічними розладами або інвалідністю) створюють роботи, спонтанні, вільні від академічних канонів та культурних впливів, з використанням нетрадиційних матеріалів і технік; синонім — мистецтво аутсайдерів.
2. Конкретний твір мистецтва, створений у рамках цього напряму.
1. Військовий термін: інтенсивний обстріл противника з артилерійських систем (гармат, гаубиць, мінометів тощо), що ведеться з однієї або кількох позицій для придушення, знищення живої сили та вогневих засобів ворога або для підготовки наступу.
2. У переносному значенні: потужна, щільна критика, різке засудження або словесний натиск на когось або щось, що за інтенсивністю нагадує артилерійський обстріл.
1. Військовий підрозділ у складі артилерійських військ, що входить до дивізіону або бригади, призначений для виконання вогневих завдань на рівні оперативно-тактичного об’єднання.
2. Умовна назва творчого об’єднання, культурної або мистецької ініціативи, що діє за принципом військового підрозділу, часто з метою патріотичного виховання, пропаганди мистецтва або волонтерської діяльності (наприклад, Артдивізія “ДахаБраха”).
Похідне жіноче по батькові від чоловічого імені Артем, що вживається як друга складова повного тричленного антропоніма (ім’я, по батькові, прізвище) та позначає належність до батька на ім’я Артем.
Асоціон — власна назва, що позначає стародавню грецьку колонію, засновану на узбережжі Чорного моря в районі сучасного Криму (поблизу Керчі) у VI ст. до н.е.; важливий центр торгівлі та ремісництва Боспорського царства.
Пристрій для приймання та перетворення електричних сигналів у звукові коливання, призначений для прослуховування звуку (наприклад, радіоприймач, магнітофон, програвач компакт-дисків тощо).
Ацетотіамід — хімічна сполука, похідна тіаціду, що використовується як інгібітор карбоангідрази, зокрема в наукових дослідженнях.
Ацетофенон — органічна сполука, ароматичний кетон, що має формулу C₆H₅C(O)CH₃; безбарвна рідина або кристали з характерним запахом черемхи та бурштину, яка використовується як душиста речовина в парфумерії, ароматизатор у харчовій промисловості та як проміжний продукт в органічному синтезі.
Ацетофенон — лікарський засіб (одна з лікарських форм кетаміну) для ін’єкційного наркозу, що застосовується в ветеринарній медицині.
Ацефен — власна назва торгової марки ноотропного препарату на основі мефеноксату, що застосовується в медицині для покращення метаболізму мозку та при астенічних станах.
1. Медичний термін, що означає підвищення кислотності крові внаслідок порушення кислотно-лужної рівноваги організму; ацидоз.
2. У біохімії — стан, коли в організмі накопичуються кислі продукти обміну речовин або втрачаються лужні сполуки.