аудіоприймач

[ɑudioprɪjmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій для приймання та перетворення електричних сигналів у звукові коливання, призначений для прослуховування звуку (наприклад, радіоприймач, магнітофон, програвач компакт-дисків тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аудіоприймач, р. аудіоприймача, д. аудіоприймачеві, з. аудіоприймач, о. аудіоприймачем, м. аудіоприймачеві, к. аудіоприймачу

Більше записів