Аета — це низькорослі народи негроїдної раси, які є автохтонним, корінним населенням Філіппінських островів. Їх традиційний спосіб життя ґрунтується на мисливстві та збиранні дикорослих плодів. Вони зберегли засади первіснообщинного устрою. Їхній традиційний одяг обмежується настегновим поясом, а як житло вони використовують бамбукові намети, покриті пальмовим листям.
Позначка: іменник
-
аєвіт
Аєвіт — це фармацевтичний препарат, що поєднує в собі вітаміни А та Е. Його призначають для терапії захворювань, де необхідна тривала висока доза вітаміну А разом із вітаміном Е. До таких станів належать: важкі порушення трофіки тканин, патології судинної системи (зокрема атеросклероз), ураження шкіри (такі як псоріаз або системний червоний вовчак), а також деякі очні хвороби (наприклад, атрофія зорового нерва чи пігментний ретиніт).
-
аєр
Аер — це застаріла назва повітря, що вживалася в українській мові.
-
аєр
Аєр — це застаріла назва повітря, що вживалася в українській мові.
-
аєр
Це слово вживається для позначення повітряної маси, що оточує Землю, а також простору над земною поверхнею.
-
аєр
Аер — це застаріла назва повітря, яке є природною сумішшю газів, що становлять атмосферу нашої планети.
-
ажарагс
Ажарагс — це духовий інструмент латиського походження, для виготовлення якого традиційно використовують ріг кози.
-
ажитація
Ажитація, -ї, ж. (застаріле). Стан сильного збудження, нервове хвилювання.
Приклад використання: Йон перебував у стані ажитації й щось гарячково шепотів сусідові (Коцюб., І, 1955, 277).
Приклад використання: Схвильований, він почав махати руками й розкидати папери (Смолич, І, 1958, 383).
-
ажитофазія
Мовлення, що надмірно прискорене, з невиразною артикуляцією та випадінням окремих слів.
Порушення темпу й чіткості мови, коли вона стає дуже швидкою, незрозумілою і виникає на тлі мовецького збудження чи ажитації.
-
аерофітон
Аерофітон — це група наземних водоростей, що зростають на поверхні кори дерев або скель.