ажитація

[ɑʒɪtɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Психологія) –

    Ажитація, -ї, ж. (застаріле). Стан сильного збудження, нервове хвилювання.

  2. (Психологія) –

    Приклад використання: Йон перебував у стані ажитації й щось гарячково шепотів сусідові (Коцюб., І, 1955, 277).

  3. (Лінгвістика) –

    Приклад використання: Схвильований, він почав махати руками й розкидати папери (Смолич, І, 1958, 383).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ажитація, р. ажитації, д. ажитації, з. ажитацію, о. ажитацією, м. ажитації, к. ажитаціє

Більше записів