Позначка: іменник

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області, Вижницькому районі.

1. (антропологія) Аномальна будова черепа, при якій потилиця виступає назад, нагадуючи форму схилу скелі; одна з форм долихокефалії.

2. (медицина) Вроджена або набута деформація черепа, що характеризується видовженою задньою частиною голови та сплощеним лобом.

1. В антропології — тип будови голови, для якого характерна низька, витягнута назад потилиця, що надає черепу видовжену форму; довгоголовість.

2. У медицині — патологічна або вроджена деформація черепа, що проявляється у видовженні його задньої частини.

1. Жінка, яка наймається на сільськогосподарські роботи, переважно сезонні, за плату; жінка-наймичка у сільському господарстві.

2. (переносне значення) Жінка, яка виконує важку, низькооплачувану або некваліфіковану роботу, часто з відтінком експлуатації.

1. Система найманого сільськогосподарського праці, за якої наймит (батрак) продає свою робочу силу землевласнику або орендарю за грошову або натуральну плату.

2. Стан, становище наймита в сільському господарстві; безправне, зневажене життя наймита.

3. Збірне позначення батраків як соціальної верстви.

Батрахофауна — сукупність видів земноводних (жаб, саламандр, тритонів тощо), що мешкають на певній території, в певному регіоні або геологічній епосі.

Батрахоміомахія — сатирична поема давньогрецького поета Гомера (або псевдогомерівський твір), що описує комічну війну між жабами та мишами, пародіюючи мову та стиль героїчного епосу (наприклад, «Іліади»).

Батрахоміомахія — загальна назва літературного жанру або окремого твору, який є комічною пародією на героїчний епос, де дійовими особами виступають тварини, що імітують поведінку та конфлікти людей.

1. Розділ зоології, що вивчає земноводних (безхвостих та хвостатих).

1. Дія за значенням дієслова “батракувати”; наймана робота за плату в сільському господарстві, переважно на тимчасових умовах, часто важка та низькооплачувана.

2. Переносно: важка, некваліфікована, низькооплачувана праця взагалі; виконання одноманітної, нецікавої роботи.

1. Найманий сільськогосподарський працівник, який виконував важку фізичну роботу в поміщицькому, куркульському або заможному селянському господарстві за плату (грошову або натуральну), часто на панщинних умовах.

2. Переносно: людина, яка виконує важку, низькооплачувану або некваліфіковану роботу, часто експлуатована роботодавцем.