Словник Української
Фізичний стан речовини, за якого вона має властивості газу: не має власної форми та об’єму, заповнює весь доступний простір, легко стискається.
У хімії та техніці — сукупність характеристик, що визначають поведінку речовини у газоподібній фазі, наприклад, леткість, здатність до дифузії, розчинність.
Варсифон — власна назва, що позначає місто в Ірані, розташоване в остані (провінції) Фарс, відоме своєю історичною спадщиною та археологічними пам’ятками.
Варсифон — власна назва, що позначає одну зі столиць давньоперської держави Сасанідів, важливий адміністративний та культурний центр у доісламський період Ірану.
Варооз — власна назва, що позначає місто в Нідерландах, розташоване в провінції Північна Голландія, частина муніципалітету Амстелвен.
1. (від лат. editio — видання) Науково підготовлене видання тексту твору, документа або пам’ятки письменства, що забезпечує його автентичність і точність на основі вивчення всіх джерел (рукописів, попередніх видань тощо).
2. Конкретний варіант або екземпляр видання певного твору, що відрізняється від інших особливостями тексту, оформленням, часом або місцем виходу.
1. Рід комах родини ґедзів (Tabanidae), що мають колючо-сосучий ротовий апарат і живляться кров’ю ссавців; самиці цих комах є докучливими кровососами, які турбують худобу та людей.
2. Сама комаха цього роду, звичайно велика, з товстим тілом, великими фасетковими очима і короткими вусиками; у розмовній мові часто називається “сліпень”.
3. Переносно: про набридливу, докучливу людину, яка постійно чіпляється, турбує когось.
Варовня — власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
1. Хімічна речовина або матеріал, здатний поглинати (абсорбувати) певні гази або пари з навколишнього середовища, що використовується в техніці, промисловості та наукових дослідженнях.
2. Пристрій або технічний вузол, призначений для видалення (очищення) газів із газових сумішей, повітря або замкнутих об’ємів шляхом їх поглинання.
1. Невиразна, незрозуміла або безглузда розмова; те, що сказано нісенітниці, дурниць.
2. Нескладена, безладні або невмілі звуки, що їх видають діти, які ще не вміють говорити; лепет.
3. Перен. Неякісне, аматорське виконання чогось (наприклад, музики, співу); невміла гра на музичному інструменті, що супроводжується негармонійним звучанням.
1. (діал.) Невелика річка або струмок, що тече в глибокій балці чи яру; глибоке русло, вирита водою улоговина.
2. (власна назва) Назва кількох річок в Україні, зокрема лівої притоки Стиру (басейн Прип’яті).
1. Підприємство, де виварюють сіль із соляних розсолів; солеварня.
2. Приміщення або окрема будівля на такому підприємстві, де знаходяться печі та казани для виварювання солі.
3. Великий металевий посуд (казан) для виварювання солі, а також для варіння мила, варення тощо.
4. Застаріла назва приміщення, де варили пиво, мед або горілку; броварня, винокурня.