варнякання

[ʋɑrnjɑkɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Невиразна, незрозуміла або безглузда розмова; те, що сказано нісенітниці, дурниць.

  2. (Лінгвістика) –

    Нескладена, безладні або невмілі звуки, що їх видають діти, які ще не вміють говорити; лепет.

  3. (Мистецтво) –

    Перен. Неякісне, аматорське виконання чогось (наприклад, музики, співу); невміла гра на музичному інструменті, що супроводжується негармонійним звучанням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. варнякання, р. варнякання, д. варняканню, з. варнякання, о. варняканням, м. варняканні, к. варнякання

Більше записів