батрацтво

[bɑtrɑt͡stʋo] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Система найманого сільськогосподарського праці, за якої наймит (батрак) продає свою робочу силу землевласнику або орендарю за грошову або натуральну плату.

  2. (Історія) –

    Стан, становище наймита в сільському господарстві; безправне, зневажене життя наймита.

  3. (Соціологія) –

    Збірне позначення батраків як соціальної верстви.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. батрацтво, р. батрацтва, д. батрацтву, з. батрацтво, о. батрацтвом, м. батрацтві, к. батрацтво

Більше записів